Молекули фосфоліпідів мають амфіфільну природу, що означає, що вони мають як гідрофобну (водонепроникну) частину, так і гідрофільну (водорозчинну) частину. Ця властивість дозволяє фосфоліпідам утворювати клітинні мембрани, оскільки гідрофобні хвости фосфоліпідів можуть утворювати двошарову ліпідну білкову плівку, в той час як гідрофільні головки зберігаються у контакті з водним середовищем ядро-цитоплазми або поза мембраною. Ця структура дозволяє фосфоліпідам утримувати мембрану, забезпечуючи захист клітини та регулюючи проникнення речовин через неї.
Молекули фосфоліпідів мають амфіфільну природу, що означає, що вони мають як гідрофобну (водонепроникну) частину, так і гідрофільну (водорозчинну) частину. Ця властивість дозволяє фосфоліпідам утворювати клітинні мембрани, оскільки гідрофобні хвости фосфоліпідів можуть утворювати двошарову ліпідну білкову плівку, в той час як гідрофільні головки зберігаються у контакті з водним середовищем ядро-цитоплазми або поза мембраною. Ця структура дозволяє фосфоліпідам утримувати мембрану, забезпечуючи захист клітини та регулюючи проникнення речовин через неї.