Хлоропласти і мітохондрії мають кілька спільних рис у будові:
Обидва органели мають власну двошарову мембрану. У хлоропластах це зовнішня мембрана і внутрішні внутрішня мембрана, у мітохондріях - зовнішня і внутрішня мембрана.
Обидва органели мають внутрішні пристрої для енергетичних процесів: у хлоропластах - тилакоїди, у мітохондріях - криста.
Ядро хлоропласта має свою власну ДНК, що контролює окремі процеси у цій органелі, так само як у мітохондріях.
Обидва органели мають можливість дублювати свою генетичну інформацію та передавати її нащадкам.
Хлоропласти і мітохондрії мають кілька спільних рис у будові:
Обидва органели мають власну двошарову мембрану. У хлоропластах це зовнішня мембрана і внутрішні внутрішня мембрана, у мітохондріях - зовнішня і внутрішня мембрана.
Обидва органели мають внутрішні пристрої для енергетичних процесів: у хлоропластах - тилакоїди, у мітохондріях - криста.
Ядро хлоропласта має свою власну ДНК, що контролює окремі процеси у цій органелі, так само як у мітохондріях.
Обидва органели мають можливість дублювати свою генетичну інформацію та передавати її нащадкам.