У мідний калориметр масою 100 г налили 740 г води, температура якої 15 °С. Після цього в калориметр занурили брусок масою 200 г, нагрітий в окропі. Після встановлення теплової рівноваги температура в калориметрі підвищилася до 17 °С. Визначте питому теплоємність речовини, з якої виготовлено брусок.
Спочатку визначимо кількість тепла, яке виділив брусок під час охолодження: Q1 = c m (Tf - Ti), де c - питома теплоємність води, m - маса води, Tf - температура в кінці, Ti - температура на початку.
Q1 = 4,186 740 (17 - 15) = 5936,48 Дж.
Після встановлення теплової рівноваги кількість тепла, яке поглинув брусок, дорівнює кількості тепла, яке виділив він під час охолодження: Q1 = Q2, де Q2 = c' m' (Tf - Ti), де c' - питома теплоємність речовини, з якої виготовлений брусок, m' - маса бруска, Tf - температура в кінці, Ti - температура на початку.
5936,48 = c' 200 (17 - 100), 5936,48 = c' 200 83, c' = 5936,48 / (200 83) = 0,356 Дж/(г°C).
Отже, питома теплоємність речовини, з якої виготовлений брусок, дорівнює 0,356 Дж/(г*°C).
Спочатку визначимо кількість тепла, яке виділив брусок під час охолодження:
Q1 = c m (Tf - Ti),
де c - питома теплоємність води, m - маса води, Tf - температура в кінці, Ti - температура на початку.
Q1 = 4,186 740 (17 - 15) = 5936,48 Дж.
Після встановлення теплової рівноваги кількість тепла, яке поглинув брусок, дорівнює кількості тепла, яке виділив він під час охолодження:
Q1 = Q2,
де Q2 = c' m' (Tf - Ti),
де c' - питома теплоємність речовини, з якої виготовлений брусок, m' - маса бруска, Tf - температура в кінці, Ti - температура на початку.
5936,48 = c' 200 (17 - 100),
5936,48 = c' 200 83,
c' = 5936,48 / (200 83) = 0,356 Дж/(г°C).
Отже, питома теплоємність речовини, з якої виготовлений брусок, дорівнює 0,356 Дж/(г*°C).