Для цього потрібно знайти спочатку внутрішню енергію залізної деталі при температурі 200°C, використовуючи формулу: Q = mcΔT, де Q - внутрішня енергія, m - маса деталі, c - теплоємність заліза (приблизно 450 Дж/(кг*°C)), ΔT - зміна температури.
Q = 1 кг 450 Дж/(кг°C) * (200°C - 0°C) = 90 кДж.
Після зменшення внутрішньої енергії на 92 кДж, залишкова внутрішня енергія дорівнюватиме 90 кДж - 92 кДж = -2 кДж.
За формулою відображення внутрішньої енергії га температурі: Q = mcΔT, де Q - внутрішня енергія, m - маса деталі, c - теплоємність заліза, ΔT - зміна температури.
Підставимо відомі значення: -2 кДж = 1 кг 450 Дж/(кг°C) * ΔT.
Отже, відповідно до цього розрахунку, температура залізної деталі після зниження внутрішньої енергії на 92 кДж становитиме близько -0.0044°C.
Для цього потрібно знайти спочатку внутрішню енергію залізної деталі при температурі 200°C, використовуючи формулу:
Q = mcΔT,
де Q - внутрішня енергія,
m - маса деталі,
c - теплоємність заліза (приблизно 450 Дж/(кг*°C)),
ΔT - зміна температури.
Q = 1 кг 450 Дж/(кг°C) * (200°C - 0°C) = 90 кДж.
Після зменшення внутрішньої енергії на 92 кДж, залишкова внутрішня енергія дорівнюватиме 90 кДж - 92 кДж = -2 кДж.
За формулою відображення внутрішньої енергії га температурі:
Q = mcΔT,
де Q - внутрішня енергія,
m - маса деталі,
c - теплоємність заліза,
ΔT - зміна температури.
Підставимо відомі значення:
-2 кДж = 1 кг 450 Дж/(кг°C) * ΔT.
Отже, відповідно до цього розрахунку, температура залізної деталі після зниження внутрішньої енергії на 92 кДж становитиме близько -0.0044°C.