Адміністративно-територіальний устрій Наддніпрянщини був визначений у різні історичні періоди в залежності від політичної ситуації. Наприклад, у складі Української Народної Республіки в 1917-1921 роках Наддніпрянщина була поділена на губернії, повіти, округи та волості.
У складі Української РСР (1922-1991) Наддніпрянська область була поділена на райони та міста обласного підпорядкування. Після отримання незалежності України в 1991 році було запроваджено нову систему адміністративного поділу, де Наддніпрянщина поділяється на області, райони та міста обласного значення.
На сьогоднішній день Наддніпрянщина складається з таких областей, як Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Полтавська. Кожна з цих областей поділена на райони та міста регіонального значення, що забезпечує ефективне управління територією.
Адміністративно-територіальний устрій Наддніпрянщини був визначений у різні історичні періоди в залежності від політичної ситуації. Наприклад, у складі Української Народної Республіки в 1917-1921 роках Наддніпрянщина була поділена на губернії, повіти, округи та волості.
У складі Української РСР (1922-1991) Наддніпрянська область була поділена на райони та міста обласного підпорядкування. Після отримання незалежності України в 1991 році було запроваджено нову систему адміністративного поділу, де Наддніпрянщина поділяється на області, райони та міста обласного значення.
На сьогоднішній день Наддніпрянщина складається з таких областей, як Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Полтавська. Кожна з цих областей поділена на райони та міста регіонального значення, що забезпечує ефективне управління територією.