У "старого порядку" в Франції була в основі монархія, де король мав абсолютну владу. Суспільство було поділене на три стани: духовенство, дворянство і селянство. Духовенство та дворянство мали привілеї, такі як звільнення від податків та спеціальні суди для них, у той час як селяни були обтяжені великими податками та обов'язками.
Також, в "старому порядку" велику роль відігравали традиції та звичаї, які були строго регульовані суспільними нормами. Наприклад, шлюби були аранжовані на основі соціального статусу, а жінки мали обмежени права та можливості.
Взагалі, "старий порядок" відображав ієрархічну та консервативну структуру суспільства, де кожен стан мав визначені обов'язки та привілеї, а основні рішення приймалися централізованою владою.
У "старого порядку" в Франції була в основі монархія, де король мав абсолютну владу. Суспільство було поділене на три стани: духовенство, дворянство і селянство. Духовенство та дворянство мали привілеї, такі як звільнення від податків та спеціальні суди для них, у той час як селяни були обтяжені великими податками та обов'язками.
Також, в "старому порядку" велику роль відігравали традиції та звичаї, які були строго регульовані суспільними нормами. Наприклад, шлюби були аранжовані на основі соціального статусу, а жінки мали обмежени права та можливості.
Взагалі, "старий порядок" відображав ієрархічну та консервативну структуру суспільства, де кожен стан мав визначені обов'язки та привілеї, а основні рішення приймалися централізованою владою.