Середньовічні європейці не мали такої розвиненої свідомості щодо довкілля, як сучасні люди. Більшість людей жили в сільській місцевості і були залежні від природних ресурсів для виживання, але в той же час вони не завжди були обізнані з важливістю збереження природних екосистем. Бурхливе зростання населення та регулярні війни привели до знищення лісів, водних ресурсів та інших природних джерел.
Деякі королі та феодали усвідомлювали важливість збереження природних ресурсів, оскільки від цього залежала стабільність їх країн. Наприклад, король Шотландії Роберт I Брюс видавав укази про заборону вирубування лісів та знищення диких тварин.
Проте загалом у середньовічній Європі екологічні питання не були на такому рівні свідомості, як сьогодні. Важливіше для людей було виживання та забезпечення себе та своїх родин, а не стан довкілля.
Середньовічні європейці не мали такої розвиненої свідомості щодо довкілля, як сучасні люди. Більшість людей жили в сільській місцевості і були залежні від природних ресурсів для виживання, але в той же час вони не завжди були обізнані з важливістю збереження природних екосистем. Бурхливе зростання населення та регулярні війни привели до знищення лісів, водних ресурсів та інших природних джерел.
Деякі королі та феодали усвідомлювали важливість збереження природних ресурсів, оскільки від цього залежала стабільність їх країн. Наприклад, король Шотландії Роберт I Брюс видавав укази про заборону вирубування лісів та знищення диких тварин.
Проте загалом у середньовічній Європі екологічні питання не були на такому рівні свідомості, як сьогодні. Важливіше для людей було виживання та забезпечення себе та своїх родин, а не стан довкілля.