Христофор Колумб обгрунтовує право європейців на чужі землі через декілька аргументів. Перш за все, він посилається на папські булли, такі як була "Inter caetera" Папи Александра VI, яка визнавала право корони Кастилії на колонізацію Нового Світу. Колумб також вважав, що індігенні народи Нового Світу були "дикарями", які повинні були бути підкорені християнству і цивілізації.
Крім цього, Колумб вважав, що він був посланий самим Богом, щоб вивчати та підкоряти нові території для Христа, а це давало йому право на володіння цими землями. Таким чином, Колумб обгрунтовував право європейців на чужі землі як своєрідну місію, покликану поширювати віру та цивілізацію на інші континенти.
Христофор Колумб обгрунтовує право європейців на чужі землі через декілька аргументів. Перш за все, він посилається на папські булли, такі як була "Inter caetera" Папи Александра VI, яка визнавала право корони Кастилії на колонізацію Нового Світу. Колумб також вважав, що індігенні народи Нового Світу були "дикарями", які повинні були бути підкорені християнству і цивілізації.
Крім цього, Колумб вважав, що він був посланий самим Богом, щоб вивчати та підкоряти нові території для Христа, а це давало йому право на володіння цими землями. Таким чином, Колумб обгрунтовував право європейців на чужі землі як своєрідну місію, покликану поширювати віру та цивілізацію на інші континенти.