На Ряшківській суконній мануфактурі князя Юсупова на Полтавщині більшість використовуваних механізмів і знарядь були ручними або ремісничими. Сам князь вважав, що витрати на закордонні машини є марнотратством, оскільки в нього й так достатньо кріпаків для праці на мануфактурі. На підставі наведеного прикладу поясніть, як кріпосницькі відносини перешкоджали розгортанню промислової революції в Наддніпрянщині.
Кріпосницькі відносини перешкоджали розгортанню промислової революції в Наддніпрянщині, оскільки власники сільськогосподарських угідь вважали, що кріпаки можуть виконувати всі види робіт, включаючи й тяжку фізичну працю, тому не було потреби впроваджувати нові механізми та технології. Вони вважали, що займатися промисловістю та розвивати власне виробництво є невигідним, оскільки можна було надалі використовувати кріпаків для виробництва ручного та ремісничого товарів.
Також, кріпаки не мали можливості самостійно вибирати свою роботу та власного роботодавця, що обмежувало їх можливості розвивати власні навички та знання в інших сферах праці. Такі обмеження у розвитку кріпаків також перешкоджали розвитку індустріалізації та промислової революції в регіоні.
Отже, кріпосницькі відносини заважали внесенню нових технологій, механізмів та промислового виробництва у сільське господарство та ремісничу сферу економіки на Наддніпрянщині, що гальмувало розвиток регіону у технічному та економічному плані.
Кріпосницькі відносини перешкоджали розгортанню промислової революції в Наддніпрянщині, оскільки власники сільськогосподарських угідь вважали, що кріпаки можуть виконувати всі види робіт, включаючи й тяжку фізичну працю, тому не було потреби впроваджувати нові механізми та технології. Вони вважали, що займатися промисловістю та розвивати власне виробництво є невигідним, оскільки можна було надалі використовувати кріпаків для виробництва ручного та ремісничого товарів.
Також, кріпаки не мали можливості самостійно вибирати свою роботу та власного роботодавця, що обмежувало їх можливості розвивати власні навички та знання в інших сферах праці. Такі обмеження у розвитку кріпаків також перешкоджали розвитку індустріалізації та промислової революції в регіоні.
Отже, кріпосницькі відносини заважали внесенню нових технологій, механізмів та промислового виробництва у сільське господарство та ремісничу сферу економіки на Наддніпрянщині, що гальмувало розвиток регіону у технічному та економічному плані.