Позитивно на розвиток господарства київської держави впливали:
Географічне положення – благоприятне розміщення на перехресті торгових шляхів між Заходом і Сходом сприяло розвитку торгівлі.Розвинена сільськогосподарська галузь – родючі землі і розвинуте землеробство забезпечували населення продовольством.Торгівля – наявність численних міст-торгових центрів сприяла обміну товарами та розвитку ремесел.Залежність від Візантії – культурний та торговий обмін з Візантією сприяв розвитку культури, освіти і ремесел.
Стримуючими факторами для розвитку господарства київської держави були:
Війни з іншими племенами і державами – постійні військові походи вимагали великих витрат і викликали руйнування населених пунктів та господарств.Природні катастрофи – засухи, повені та хвороби можливість великі руйнування в сільському господарстві та торгівлі.Внутрішні розбрати – боротьба за владу між князями та боярами призводила до нестабільності в країні та пригнічення розвитку господарства.
Позитивно на розвиток господарства київської держави впливали:
Географічне положення – благоприятне розміщення на перехресті торгових шляхів між Заходом і Сходом сприяло розвитку торгівлі.Розвинена сільськогосподарська галузь – родючі землі і розвинуте землеробство забезпечували населення продовольством.Торгівля – наявність численних міст-торгових центрів сприяла обміну товарами та розвитку ремесел.Залежність від Візантії – культурний та торговий обмін з Візантією сприяв розвитку культури, освіти і ремесел.Стримуючими факторами для розвитку господарства київської держави були:
Війни з іншими племенами і державами – постійні військові походи вимагали великих витрат і викликали руйнування населених пунктів та господарств.Природні катастрофи – засухи, повені та хвороби можливість великі руйнування в сільському господарстві та торгівлі.Внутрішні розбрати – боротьба за владу між князями та боярами призводила до нестабільності в країні та пригнічення розвитку господарства.