Суспільний устрій в Середньовічній Європі і Київській Русі виявляв суттєві відмінності.
Середньовічна Європа була розділена на феодальні князівства і королівства, кожне з яких мало свої власні військові, економічні і політичні структури. Влада була розділена між монархією, феодалами та церквою. Суспільство було поділене на стани: дворянство, духовенство, міську буржуазію та селянство. Сільська громада була базовою одиницею організації суспільства.
У Київській Русі влада була централізована і консолідована в руках князя. Князь був не лише політичним, але й релігійним лідером країни, що об'єднував в собі світську та церковну владу. Суспільство було організоване на основі родових зв'язків та кланової структури. Роль міст та міського населення була менш значущою порівняно з європейським середньовіччям.
Отже, хоча обидва суспільні устрої були притаманні феодальній епохі, вони мали свої відмінності у владних структурах, організації суспільства та ролі церкви.
Суспільний устрій в Середньовічній Європі і Київській Русі виявляв суттєві відмінності.
Середньовічна Європа була розділена на феодальні князівства і королівства, кожне з яких мало свої власні військові, економічні і політичні структури. Влада була розділена між монархією, феодалами та церквою. Суспільство було поділене на стани: дворянство, духовенство, міську буржуазію та селянство. Сільська громада була базовою одиницею організації суспільства.
У Київській Русі влада була централізована і консолідована в руках князя. Князь був не лише політичним, але й релігійним лідером країни, що об'єднував в собі світську та церковну владу. Суспільство було організоване на основі родових зв'язків та кланової структури. Роль міст та міського населення була менш значущою порівняно з європейським середньовіччям.
Отже, хоча обидва суспільні устрої були притаманні феодальній епохі, вони мали свої відмінності у владних структурах, організації суспільства та ролі церкви.