Соціальний устрій давнього Китаю був вкрай ієрархічним і строго регламентованим. Суспільство було поділене на різні класи, які мали чітко визначені права та обов'язки.
На вищому рівні суспільства знаходилися імператор та його родина, які мали абсолютну владу. Під ними була шляхта, яка складалася з дворян та вельмож, що мали право на володіння землею та контроль над селянами.
Нижче за шляхтою та вельможами розташовувалися селяни, які працювали на землі та забезпечували продовольство для всього суспільства. Селяни мали дуже обмежені права і жили в умовах великої важкості.
Найнижчий клас суспільства складали ремісники та робітники, які виконували фізичну працю. Вони були залежні від власників землі та були під контролем властей.
Соціальний устрій давнього Китаю був дуже ієрархічним і мало сприяв соціальній мобільності. Клас, в якому народжувався людина, визначав її цілковито життя і можливості.
Соціальний устрій давнього Китаю був вкрай ієрархічним і строго регламентованим. Суспільство було поділене на різні класи, які мали чітко визначені права та обов'язки.
На вищому рівні суспільства знаходилися імператор та його родина, які мали абсолютну владу. Під ними була шляхта, яка складалася з дворян та вельмож, що мали право на володіння землею та контроль над селянами.
Нижче за шляхтою та вельможами розташовувалися селяни, які працювали на землі та забезпечували продовольство для всього суспільства. Селяни мали дуже обмежені права і жили в умовах великої важкості.
Найнижчий клас суспільства складали ремісники та робітники, які виконували фізичну працю. Вони були залежні від власників землі та були під контролем властей.
Соціальний устрій давнього Китаю був дуже ієрархічним і мало сприяв соціальній мобільності. Клас, в якому народжувався людина, визначав її цілковито життя і можливості.