Приєднання українських земель до Польщі мало різні наслідки для православної церкви. З одного боку, польські владарі ставилися до православної церкви як до "уніатської" і намагалися її латинизувати, або навіть знищувати. Наприклад, у 1596 році було укладено Берестейську унію, коли частина православних церков прийняла папську владу, а частина залишилася вірною православ'ю.
З іншого боку, польські владарі також заохочували православних для важливих посад у державі та надавали їхнім церквам певні привілеї. Наприклад, у 1632 році була видана Статутська грамота, яка гарантувала православним свободу віросповідання та дозволяла будувати нові церкви.
Таким чином, приєднання українських земель до Польщі вплинуло на становище православної церкви, позначившись як позитивно, так і негативно, залежно від конкретних обставин та періоду історії.
Приєднання українських земель до Польщі мало різні наслідки для православної церкви. З одного боку, польські владарі ставилися до православної церкви як до "уніатської" і намагалися її латинизувати, або навіть знищувати. Наприклад, у 1596 році було укладено Берестейську унію, коли частина православних церков прийняла папську владу, а частина залишилася вірною православ'ю.
З іншого боку, польські владарі також заохочували православних для важливих посад у державі та надавали їхнім церквам певні привілеї. Наприклад, у 1632 році була видана Статутська грамота, яка гарантувала православним свободу віросповідання та дозволяла будувати нові церкви.
Таким чином, приєднання українських земель до Польщі вплинуло на становище православної церкви, позначившись як позитивно, так і негативно, залежно від конкретних обставин та періоду історії.