У XVIII столітті провідними державами Європи були Велика Британія, Франція, Австрія, Прусія та Російська імперія. Ці держави мали різні цілі у міжнародних відносинах, але деякі загальні цілі включали:
Збільшення територіальної і військової потужності: багато держав прямували до здобуття нових територій і місць впливу для збільшення своєї влади і впливу.
Збереження та зміцнення своїх колоніальних імперій: великі держави, такі як Велика Британія та Франція, боролися за збереження та розширення своїх колоній у всьому світі.
Підтримка влади та контроль над Індією та Східною Європою: багато держав прагнули зайняти стратегічні позиції на Індійському субконтиненті та в Східній Європі, щоб збільшити свій вплив в цих регіонах.
Боротьба за економічний та торговий вплив: більшість держав використовували свій економічний потенціал для розширення власного впливу на міжнародній арені через торгівлю та комерцію.
Створення союзів та альянсів: деякі держави шукали співробітництво з іншими країнами для більш ефективного досягнення своїх цілей у міжнародних відносинах.
У XVIII столітті провідними державами Європи були Велика Британія, Франція, Австрія, Прусія та Російська імперія. Ці держави мали різні цілі у міжнародних відносинах, але деякі загальні цілі включали:
Збільшення територіальної і військової потужності: багато держав прямували до здобуття нових територій і місць впливу для збільшення своєї влади і впливу.
Збереження та зміцнення своїх колоніальних імперій: великі держави, такі як Велика Британія та Франція, боролися за збереження та розширення своїх колоній у всьому світі.
Підтримка влади та контроль над Індією та Східною Європою: багато держав прагнули зайняти стратегічні позиції на Індійському субконтиненті та в Східній Європі, щоб збільшити свій вплив в цих регіонах.
Боротьба за економічний та торговий вплив: більшість держав використовували свій економічний потенціал для розширення власного впливу на міжнародній арені через торгівлю та комерцію.
Створення союзів та альянсів: деякі держави шукали співробітництво з іншими країнами для більш ефективного досягнення своїх цілей у міжнародних відносинах.