У оповіданні "Скляний равлик" М. Павича відображені декілька ознак постмодернізму:
Метаповість: авторське обіймає автора, героїв і читача, що створює ефект гри з читачем.
Повернення до класичних літературних жанрів і їх переосмислення: у оповіданні виявляються елементи фантастики, фольклору та міфології, які сполучаються з сучасними реаліями.
Пастіш: в оповіданні присутні цитати та аллюзії до класичних творів світової літератури, які створюють інтертекстуальні зв'язки.
Мультиперспективність: оповідання розкривається через різні точки зору різних персонажів, що дозволяє читачеві отримати різні інтерпретації подій.
Релативізація істины: в оповіданні відсутній однозначний істинний смисл, що дозволяє різним читачам та критикам трактувати текст по-різному.
У цілому, оповідання "Скляний равлик" можна вважати типовим прикладом постмодерністської літератури через свою ігрову структуру, метатекстуальні елементи та постійну гру із читачем.
У оповіданні "Скляний равлик" М. Павича відображені декілька ознак постмодернізму:
Метаповість: авторське обіймає автора, героїв і читача, що створює ефект гри з читачем.
Повернення до класичних літературних жанрів і їх переосмислення: у оповіданні виявляються елементи фантастики, фольклору та міфології, які сполучаються з сучасними реаліями.
Пастіш: в оповіданні присутні цитати та аллюзії до класичних творів світової літератури, які створюють інтертекстуальні зв'язки.
Мультиперспективність: оповідання розкривається через різні точки зору різних персонажів, що дозволяє читачеві отримати різні інтерпретації подій.
Релативізація істины: в оповіданні відсутній однозначний істинний смисл, що дозволяє різним читачам та критикам трактувати текст по-різному.
У цілому, оповідання "Скляний равлик" можна вважати типовим прикладом постмодерністської літератури через свою ігрову структуру, метатекстуальні елементи та постійну гру із читачем.