На головну причину князівських міжусобиць указують рядки А Закінчили своє погуляння русичі, Сватів своїх добре напоїли. Б А половці дорогами небитими Помчалися к Дону великому. В Лучче нам порубаними бути, Ніж полону зазнати! Г Ігор сей, славен князь, Міццю розум оперезав, Мужністю сердечною нагострив... Д Стали один одному казати: Се моє, а се теж моє, брате!
Б. А половці дорогами небитими
Помчалися к Дону великому.