І Онєгін все ще блукав світом, Не знаючи, що шукати там. Його серце було сповнене тужбою, І душа мучилась без покою.
Він подорожував по далеких краях, Шукаючи забуття в затишних місцях. Але навіть там, де його ніхто не знає, Він не міг знайти собі спокою.
Та певного дня він зустрів своє кохання, Яке змінило його життя радикально. Тепер він зрозумів, що найважливіше – любов, І вирішив повернутися додому.
Так Онєгін повернувся до Росії, Щоб знайти своє місце в цьому світі. Він вирішив знову зустрітися з Татяною, Щоб збудувати з нею щасливе майбутнє разом.
І ось вони зібралися під старим дубом, Де колись вони разом мріяли про любов. Тепер вони знову разом і навіки, І наче втілилася казка в життя.
І Онєгін все ще блукав світом,
Не знаючи, що шукати там.
Його серце було сповнене тужбою,
І душа мучилась без покою.
Він подорожував по далеких краях,
Шукаючи забуття в затишних місцях.
Але навіть там, де його ніхто не знає,
Він не міг знайти собі спокою.
Та певного дня він зустрів своє кохання,
Яке змінило його життя радикально.
Тепер він зрозумів, що найважливіше – любов,
І вирішив повернутися додому.
Так Онєгін повернувся до Росії,
Щоб знайти своє місце в цьому світі.
Він вирішив знову зустрітися з Татяною,
Щоб збудувати з нею щасливе майбутнє разом.
І ось вони зібралися під старим дубом,
Де колись вони разом мріяли про любов.
Тепер вони знову разом і навіки,
І наче втілилася казка в життя.