Моя любов до нього як крила, Летить у вирій, мов пташка легка, Щасливий той, хто в серці має місце Для ніжності й тепла нашої лібідь.
Його очі, як два яскраві вогні, Світяться вночі, коли холодно й темно, І серце моє б'ється в унісон з ним, Любов до нього в мені ніколи не згасне.
Як ріка, нестримна й безкраї береги, Він для мене – моя утіха та радість, Такий, якому я віддаюсь безмежно, Моя любов до нього – моє все, моя святість.
Тож нехай він знає, що я його кохаю, Його душу, його тіло, його думки, І що ніколи не зміниться ця моя віра, Що між нами завжди буде тепло і життя в поцілунку.
Моя любов до нього як крила,
Летить у вирій, мов пташка легка,
Щасливий той, хто в серці має місце
Для ніжності й тепла нашої лібідь.
Його очі, як два яскраві вогні,
Світяться вночі, коли холодно й темно,
І серце моє б'ється в унісон з ним,
Любов до нього в мені ніколи не згасне.
Як ріка, нестримна й безкраї береги,
Він для мене – моя утіха та радість,
Такий, якому я віддаюсь безмежно,
Моя любов до нього – моє все, моя святість.
Тож нехай він знає, що я його кохаю,
Його душу, його тіло, його думки,
І що ніколи не зміниться ця моя віра,
Що між нами завжди буде тепло і життя в поцілунку.