У своєму романі "Мандри Лемюеля Гуллівера" Джонатан Свіфт критикує суспільство свого часу, політичну систему, релігію, науку та людську природу. Він використовує пригоди свого головного героя, мандрівника Лемюеля Гуллівера, для висміювання ірраціональних аспектів людської поведінки і глузування над псевдо-мудрістю та обманом. Свіфт також зосереджує увагу на темах влади, корупції, моралі і гіпокритизму, що притаманні суспільству його часу.
У своєму романі "Мандри Лемюеля Гуллівера" Джонатан Свіфт критикує суспільство свого часу, політичну систему, релігію, науку та людську природу. Він використовує пригоди свого головного героя, мандрівника Лемюеля Гуллівера, для висміювання ірраціональних аспектів людської поведінки і глузування над псевдо-мудрістю та обманом. Свіфт також зосереджує увагу на темах влади, корупції, моралі і гіпокритизму, що притаманні суспільству його часу.