Колядування - це старовинний український обряд, який відзначався в період з 7 до 19 січня, коли хлопці разом з дітьми вирушали від хати до хати, співаючи колядки та бажаючи господарям щастя, здоров'я, достатку та родинного благополуччя.

Учасники обряду були прибрані у яскраві наряди, переважно у вбрання різдвяних зірничок - зірок. Вони несли з собою лавки або зірні батоги, на яких лунали ритмічні удари під час виконання колядок.

Під час колядування хлопці зазвичай виконували різні пантомімічні дії, такі як імітація оброблення землі, посіву та збору врожаю, щоб подякувати за їжу та житло. Також колядники збирали пожертви у вигляді грошей або продуктів.

Колядування мало важливе значення для спільноти, оскільки вірувалося, що воно приносить добробут та захищає від злих сил. Традиція колядування дотримується і сьогодні, вона утримує пам'ять про давні обряди та сприяє збереженню національної ідентичності.