Місяць згадую брата, туга серце сповня, Думи блукають у далину та туман. Мовчазний свідок нашої минулої долі, Скільки разів він був у небі нашим волі.
Спогади линуть як ріка, безмежні й безкрає, Сльозами покриті, сумно в душу впадають. Брате мій, де ти тепер, де твоя душа блукає? Чи слухаєш ти мої молитви й стогони?
Місяць, сповнений таємниць і загадковості, Ти знаєш все про нас, про наші пристрасті. Брате, вічний супутник нашого життя, Не покидай нас, будь з нами в кожній біді й втраті.
І хай місяць високо на небі сяє ясно, Нагадує про нас, про наше зустрічне життя. Брате мій, де би ти не був, знай, що тебе люблю, І в серці моїм завжди ти будеш вічно жити.
Місяць згадую брата, туга серце сповня,
Думи блукають у далину та туман.
Мовчазний свідок нашої минулої долі,
Скільки разів він був у небі нашим волі.
Спогади линуть як ріка, безмежні й безкрає,
Сльозами покриті, сумно в душу впадають.
Брате мій, де ти тепер, де твоя душа блукає?
Чи слухаєш ти мої молитви й стогони?
Місяць, сповнений таємниць і загадковості,
Ти знаєш все про нас, про наші пристрасті.
Брате, вічний супутник нашого життя,
Не покидай нас, будь з нами в кожній біді й втраті.
І хай місяць високо на небі сяє ясно,
Нагадує про нас, про наше зустрічне життя.
Брате мій, де би ти не був, знай, що тебе люблю,
І в серці моїм завжди ти будеш вічно жити.