У золотім промінні ранковому,
Світиться день, як пломінна вогнів.
Тихо летить час, мов птахом вітром,
Стеле над землею мрійний обрій.

Від буйних квітів пахощі несуться,
Від кришталевого струмка спів звучить,
Серце лине до світанкової краси,
В цей час, як день розквітлої мрії.

І кожен промінь сонця, ніжний і ясний,
Ллється на серце, розпалює його.
І кожен вітерець, легкий і весняний,
Розносить пісню кохання живого.

Отакий пломінний день ми маєм,
Серце весняним у чарах тримає,
І золотим промінням нас зігріває,
Любов і радість у душі приводить.

Нехай цей день нам щастя несе,
Із теплим вітром долю сплітає,
Щоб серце в гармонії билися,
І щастя в душі завжди пробуджувалися.