Тема, ідея і аналіз вірша:
"
Я не кляв тебе, о зоре,
Хоч як сильно жаль мій ріс;
Насміх твій і власне горе
Я терпливо переніс.
Та боюсь за тебе дуже,
Бо любов – то мстивий бог;
Як одно її зневажить,
Любить мститься на обох.
Як сміючись ти вбивала
Чистую любов мою,
Чи ти знала, що вбиваєш
Все, чим в світі я жию?
Чи ти знала, що руйнуєш
Щастя власного підклад,
Те, чого життя так мало
Звикло всякому вділять?
Чи ти знала, що небавом,
От мов раз махнуть пером,
Ти не раз заплачеш гірко
За потоптаним добром?"

Предыдущий
вопрос Следующий
вопрос

Тема вірша полягає в роздумах про любов, її природу та наслідки зради. Автор відчуває біль та жаль від того, що йому зробили, але водночас відчуває і страх за свою колишню кохану, оскільки він вважає, що любов може помститися за зраду. Він дивується, чи колишня кохана розуміла, які наслідки має її зрада, і питає її, чи вона готова стати перед відповідальністю за свої дії. Аналізуючи це, автор виражає своє розчарування у коханні, яке колишня кохана зруйнувала, та почуття болю та розчарування від її вчинків.