Своє продовження вірша Ліни Костенко "ЧАЙКА НА КРИЖИНІ"

Предыдущий
вопрос Следующий
вопрос

Вона милувала море своєю красою
Як художник своєю роботою гордиться
Її крила під сонцем блищали
І вітер їх відчував на відстані.

Та не відгуки моря їй не були спокійними
Її серце шукало щось більше, вище
Так чайка на крижині німо стояла
І в серці її горіли нездійснені мрії.

Вона хотіла літати високо
Над горами, над океанами слідувати
Та крижина тримала її на землі
І не відпускала, не давала полинути.

Але чайка не відступала
Вона боролася з крижиною своєю
І одного дня вітер знову заніс її у височінь
Де вона знайшла свою вольну землю.