Деякі одноклітинні паразити, такі як малярія (Plasmodium) та трипаносоматиди (такі як Trypanosoma brucei), втратили свої мітохондрії у процесі еволюції. Вони живуть в середовищах, де доступ до кисню обмежений, тому вони використовують альтернативні механізми отримання енергії.
Наприклад, малярія використовує процес гліколізу для отримання енергії. Гліколіз - це процес розкладання глюкози без кисню, що дозволяє отримувати енергію у вигляді АТФ. Такі паразити також можуть мати спеціальні мембрани або ензими, які допомагають їм адаптуватися до життя без мітохондрій.
Отже, хоча ці паразити не мають мітохондрій, вони розвинули альтернативні шляхи отримання енергії, що дозволяє їм виживати у відсутності цих "енергетичних станцій".
Деякі одноклітинні паразити, такі як малярія (Plasmodium) та трипаносоматиди (такі як Trypanosoma brucei), втратили свої мітохондрії у процесі еволюції. Вони живуть в середовищах, де доступ до кисню обмежений, тому вони використовують альтернативні механізми отримання енергії.
Наприклад, малярія використовує процес гліколізу для отримання енергії. Гліколіз - це процес розкладання глюкози без кисню, що дозволяє отримувати енергію у вигляді АТФ. Такі паразити також можуть мати спеціальні мембрани або ензими, які допомагають їм адаптуватися до життя без мітохондрій.
Отже, хоча ці паразити не мають мітохондрій, вони розвинули альтернативні шляхи отримання енергії, що дозволяє їм виживати у відсутності цих "енергетичних станцій".