Провідник довжиною 2 м зф швидкістю 8м/с перпендикулярно до силових ліній однорідного магнітного поля з індукцією 0,2 мТл. визначте різницю потенціалів, що виникає на кінцях провідника
Для визначення різниці потенціалів, що виникає на кінцях провідника, спочатку знайдемо силу Лоренца, що діє на провідник в магнітному полі.
Сила Лоренца обчислюється за формулою: F = qvB*sin(α),
де: q - заряд провідника, v - швидкість провідника, B - індукція магнітного поля, α - кут між швидкістю провідника і напрямком індукції магнітного поля.
Оскільки заряд провідника не вказаний у завданні, для нашого випадку він не впливає на обчислення.
Отже, сила Лоренца дорівнює: F = v*B.
Тепер знайдемо роботу сили Лоренца за рухом провідника: A = Fdcos(180°) = - F*d,
де d - довжина провідника.
Отже, різниця потенціалів, що виникає на кінцях провідника, дорівнює роботі, яку виконує магнітне поле над провідником: ΔV = - A = Fd = vB*d.
Підставляючи дані у формулу, отримаємо: ΔV = 8 м/с 0,2 мТл 2 м = 3,2 В.
Отже, різниця потенціалів, що виникає на кінцях провідника, складає 3,2 В.
Для визначення різниці потенціалів, що виникає на кінцях провідника, спочатку знайдемо силу Лоренца, що діє на провідник в магнітному полі.
Сила Лоренца обчислюється за формулою:
F = qvB*sin(α),
де:
q - заряд провідника,
v - швидкість провідника,
B - індукція магнітного поля,
α - кут між швидкістю провідника і напрямком індукції магнітного поля.
Оскільки заряд провідника не вказаний у завданні, для нашого випадку він не впливає на обчислення.
Отже, сила Лоренца дорівнює:
F = v*B.
Тепер знайдемо роботу сили Лоренца за рухом провідника:
A = Fdcos(180°) = - F*d,
де d - довжина провідника.
Отже, різниця потенціалів, що виникає на кінцях провідника, дорівнює роботі, яку виконує магнітне поле над провідником:
ΔV = - A = Fd = vB*d.
Підставляючи дані у формулу, отримаємо:
ΔV = 8 м/с 0,2 мТл 2 м = 3,2 В.
Отже, різниця потенціалів, що виникає на кінцях провідника, складає 3,2 В.