З молекулярної теорії речовини відомо, що в речовині атоми або молекули розташовані в упорядкованому способі і утворюють зв'язки між собою. Коли на провідник підіймається напруга, електрони починають рухатися вздовж провідника, утворюючи електричний струм.
Електричний опір провідника відбуваїться через взаємодію між рухаючимися електронами та атомами чи молекулами в матеріалі провідника. Ця взаємодія викликає зіткнення електронів із атомами чи молекулами, що спричиняє втрату енергії і тормозить рух електронів. Чим більше таких зіткнень відбувається, тим вище електричний опір провідника.
Таким чином, наявність електричного опору провідника можна пояснити з точки зору молекулярної теорії речовини як взаємодію між рухаючимися електронами та атомами чи молекулами, що призводить до втрати енергії та тормозить рух електронів.
З молекулярної теорії речовини відомо, що в речовині атоми або молекули розташовані в упорядкованому способі і утворюють зв'язки між собою. Коли на провідник підіймається напруга, електрони починають рухатися вздовж провідника, утворюючи електричний струм.
Електричний опір провідника відбуваїться через взаємодію між рухаючимися електронами та атомами чи молекулами в матеріалі провідника. Ця взаємодія викликає зіткнення електронів із атомами чи молекулами, що спричиняє втрату енергії і тормозить рух електронів. Чим більше таких зіткнень відбувається, тим вище електричний опір провідника.
Таким чином, наявність електричного опору провідника можна пояснити з точки зору молекулярної теорії речовини як взаємодію між рухаючимися електронами та атомами чи молекулами, що призводить до втрати енергії та тормозить рух електронів.