У пятнадцятому столітті українське суспільство було переважно сільським. Більшість людей жили і працювали у селах, займаючись сільським господарством. Звичайно, у містах також були жителі, проте їхня кількість була значно меншою. Основними заняттями були сільське господарство, ремесла та торгівля. У кожному селі були майстерні, де виготовляли різноманітні вироби: віск, меблі, одяг тощо. Торгівля відбувалась на ярмарках та у містах, де торгували різними товарами, включаючи хліб, мед, вовну та інші продукти. Українське суспільство було релігійним, і православна церква відігравала значну роль у повсякденному житті людей. Церква була центром культури та освіти, де відбувалися богослужіння, свята та інші заходи. Загалом, у пятнадцятому столітті українське суспільство було спокійним і традиційним, з великим значенням родини, релігії та традиційних цінностей.
У пятнадцятому столітті українське суспільство було переважно сільським. Більшість людей жили і працювали у селах, займаючись сільським господарством. Звичайно, у містах також були жителі, проте їхня кількість була значно меншою.
Основними заняттями були сільське господарство, ремесла та торгівля. У кожному селі були майстерні, де виготовляли різноманітні вироби: віск, меблі, одяг тощо. Торгівля відбувалась на ярмарках та у містах, де торгували різними товарами, включаючи хліб, мед, вовну та інші продукти.
Українське суспільство було релігійним, і православна церква відігравала значну роль у повсякденному житті людей. Церква була центром культури та освіти, де відбувалися богослужіння, свята та інші заходи.
Загалом, у пятнадцятому столітті українське суспільство було спокійним і традиційним, з великим значенням родини, релігії та традиційних цінностей.