Для визначення прискорення вільного падіння на Сатурні скористаємося законом притяжіння Ньютона:
F = G (m1 m2) / r^2
де F - сила тяжіння, G - гравітаційна стала (6,67 * 10^-11 Н⋅м^2/кг^2), m1 та m2 - маси об'єктів (маса Сатурна та маса тіла, яке впадає), r - відстань між центрами мас цих об'єктів.
На поверхні Сатурна відстань r від центру Сатурна до поверхні дорівнює радіусу планети: r = 6•10^7м.
Сила тяжіння приводиться до вигляду:
F = m * g
де m - маса тіла, яке впадає, g - прискорення вільного падіння.
Порівнюючи обидві формули отримуємо:
G (m1 m2) / r^2 = m * g
g = G * m1 / r^2
Підставимо вираз для g:
g = 6,67 10^-11 5,7 10^26 / (6 10^7)^2
g = 1,3 м/с^2
Отже, прискорення вільного падіння на Сатурні становить 1,3 м/с^2.
Для визначення прискорення вільного падіння на Сатурні скористаємося законом притяжіння Ньютона:
F = G (m1 m2) / r^2
де F - сила тяжіння, G - гравітаційна стала (6,67 * 10^-11 Н⋅м^2/кг^2), m1 та m2 - маси об'єктів (маса Сатурна та маса тіла, яке впадає), r - відстань між центрами мас цих об'єктів.
На поверхні Сатурна відстань r від центру Сатурна до поверхні дорівнює радіусу планети: r = 6•10^7м.
Сила тяжіння приводиться до вигляду:
F = m * g
де m - маса тіла, яке впадає, g - прискорення вільного падіння.
Порівнюючи обидві формули отримуємо:
G (m1 m2) / r^2 = m * g
g = G * m1 / r^2
Підставимо вираз для g:
g = 6,67 10^-11 5,7 10^26 / (6 10^7)^2
g = 1,3 м/с^2
Отже, прискорення вільного падіння на Сатурні становить 1,3 м/с^2.